Главная страница
Финансы
Экономика
Математика
Начальные классы
Биология
Информатика
Дошкольное образование
Медицина
Сельское хозяйство
Ветеринария
Воспитательная работа
История
Вычислительная техника
Логика
Этика
Философия
Религия
Физика
Русский язык и литература
Социология
Политология
Языкознание
Языки
Юриспруденция
Право
Другое
Иностранные языки
образование
Доп
Технология
Строительство
Физкультура
Энергетика
Промышленность
Автоматика
Электротехника
Классному руководителю
Связь
Химия
География
Логопедия
Геология
Искусство
Культура
ИЗО, МХК
Экология
Школьному психологу
Обществознание
Директору, завучу
Казахский язык и лит
ОБЖ
Социальному педагогу
Языки народов РФ
Музыка
Механика
Украинский язык
Астрономия
Психология

3 Різьблення Український-2400 (1). В. П. Шамота, О. Л. Фалько Різьблення. Креслення різьблень.


Скачать 1.27 Mb.
НазваниеВ. П. Шамота, О. Л. Фалько Різьблення. Креслення різьблень.
Анкор3 Різьблення Український-2400 (1).doc
Дата25.11.2017
Размер1.27 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файла3 Різьблення Український-2400 (1).doc
ТипДокументы
#6139






Української державної академії

залізничного транспорту
Кафедра „ Теоретичної та прикладної механіки ”


В. П. Шамота, О. Л. Фалько


« Різьблення. Креслення різьблень. »

Посібник з інженерної графіки

для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальностей:




7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті»,

7.100501 «Локомотиви» ,

7.100502 «Залізничні споруди та колійне господарство»

Донецьк 2012




Методичний посібник з інженерної графіки «Різьблення. Креслення різьблень» розглянуто й рекомендовано до видання та використання у навчальному процесі для студентів спеціальностей 7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті», 7.100501 «Локомотиви», 7.100502 «Залізничні споруди та колійне господарство» на засіданні кафедри теоретичної та прикладної механіки 31 серпня 2012 р., протокол № 1.

Укладачі:

Д.т.н., професор В. П. Шамота

К.т.н., доцент О. Л. Фалько
Рецензенти:

Д.т.н., професор Заплетніков І.М. (ДонНУЕТ)

К.т.н., доцент Тимохін Ю.В. (ДонІЗТ)


Голова методичної комісії ДонІЗТ:
К.т.н., доцент Прилепський Ю.В.

З'єднання деталей бувають роз’ємні та нероз'ємні

Роз’ємні з'єднання деталей розбираються та повторно збираються без руйнування й ушкодження поверхонь деталей. Види роз’ємних з'єднань: різьбові, шпонкові, шліцові, штифтові, клинові та інші. Роз’ємні з’єднання бувають рухомі (які допускають переміщення однієї деталі відносно другої) і нерухомі. Прикладом рухомого з’єднання є з’єднання рухомої гайки з гвинтом супорта токарного станка, а нерухомого – болтове чи гвинтове з’єднання.

Нероз'ємні з'єднання неможливо розібрати без руйнування або ушкодження поверхонь деталей. Види нероз'ємних з'єднань: зварні, клепані, за допомогою скоб, паяні, клеєні та інші.

Різьблення (різьба) – поверхня, яка утворена при гвинтовому русі плоского контуру по циліндричній або конічній поверхні (Рис.1).


Рис.1 Утворення гвинтової лінії на циліндрі, що обертається, різцем, при поступовому русі останнього
Слід зазначити, що нарізання різьб виконується спеціальними різцями й інструментами (мітчиком – в отворі, плашкою – на стрижні). Є також інші способи виготовлення різьб. Розміри, типи і позначення різьблень є стандартними.



Крок різьби (p) – стандартизована відстань між однаковими точками профілю сусідніх витків різьби (рис. 2).
Рис. 2 Крок різьби (p).

Побудова точного зображення різьблення потребує багато часу, тому його виконують у рідких випадках. Згідно ГОСТ 2.311-68 на кресленнях різьбу зображують умовно, незалежно від її профілю.

Креслення зовнішньої різьби (на стрижні: болти, гвинти…)

Зовнішня різьба на стрижні зображується суцільними тонкими лініями паралельно до ліній контуру стрижня. Зовнішній діаметр виступів витків різьби зображують суцільною основною лінією (співпадає з лініями контуру стрижня), а внутрішній діаметр западин витків – суцільною тонкою (рис. 3). Межу різьби на стрижні (і в отворі) зображують суцільною основною лінією (рис. 3), яка дорівнює зовнішньому діаметру.



Рис. 3 Різьба на стрижні (зовнішня)
На зображеннях, отриманих проектуванням на площину, перпендикулярну до осі різьби, зовнішній діаметр зображують у вигляді кола (співпадає з контуром стрижня) суцільною основною лінією, а внутрішній діаметр – у вигляді дуги суцільною тонкою лінією. Ця дуга повинна бути виконана приблизно на ¾ кола і перетинати 3 з 4 півосей (рис. 3).

Якщо на стрижні є фаска, то лінія внутрішнього діаметра різьби повинна перетинати межу фаски. У проекції на площину, перпендикулярну до осі різьби, фаску не зображують (рис. 3) як елемент менш важливий ніж різьба, щоб не співпадало коло фаски з дугою, яка позначає різьбу.

В усіх випадках відстань між лінією контуру (суцільна основна) і лінією, що позначає різьбу (суцільна тонка) повинна бути не менша за 0,8 мм і не більша за крок різьби.

Креслення внутрішньої різьби (в отворі: гайки…)

Різьбу в отворі зображують у розрізі чи перерізі. Зовнішній діаметр западин витків різьби зображують суцільною тонкою лінією, внутрішній діаметр виступів витків – суцільною основною лінією, яка збігається з контуром отвору (рис 4).




Рис. 4 Різьба в отворі (внутрішня)

На зображеннях, отриманих проектуванням на площину, перпендикулярну до осі різьби, зовнішній діаметр зображують у вигляді дуги приблизно на ¾ кола, яка перетинає 3 з 4 півосей, суцільною тонкою лінією, а внутрішній діаметр різьби – у вигляді кола, яке співпадає з контуром отвору, суцільною основною лінією (рис. 4).

У проекції на площину, перпендикулярну до осі різьби, фаску не зображують (рис. 4) як елемент менш важливий ніж різьба, щоб не співпадало коло фаски з дугою, яка позначає різьбу.

Відстань між лінією контуру (суцільна основна) і лінією, що позначає різьбу по її зовнішньому діаметру (суцільна тонка) повинна бути не менша за 0,8 мм і не більша за крок різьби.

Штрихування на розрізах і перерізах проводять до суцільної основної лінії, тобто до зовнішнього діаметра зовнішнього різьблення на стрижні або внутрішнього діаметра внутрішнього різьблення в отворі (рис. 4).

Креслення різьбового з’єднання.

На розрізах різьбового з’єднання на зображеннях у площині, що паралельна до осі різьби, показують тільки ту частину різьблення в отворі, яка не закрита різьбленням стрижня (рис. 5).

Рис. 5 Креслення і позначення різьбового з’єднання
У випадку, коли вісь різьбового з’єднання лежить у січній площині розрізу чи перерізу, то суцільний стрижень (болт, шпилька, гвинт) не штрихується (Рис. 6).

Рис. 6 Стрижень не штрихується, якщо вісь різьбового

з’єднання лежить у січній площині розрізу чи перерізу


Виготовлення різьблень
Для виготовлення різьб використовуються різні інструменти. Зазвичай використовуються наступні різьбонарізні інструменти:

плашки – для нарізання зовнішньої різьби на стрижнях: болт, гвинт, шпилька (рис. 7).

Рис.7 Плашка кругла (лерка)
метчики– використовують для нарізання внутрішньої різьби: в гайках, в різьбових отворах (рис. 8).
Рис. 8 Метчик – для нарізання різьблень в отворі

Класифікація різьб.


  1. За видом поверхні, на якій нарізане різьблення, різьба буває: циліндрична і конічна (Рис. 9).



а) б)
Рис. 9 Різьба на конічному (а) та на циліндричному (б) стрижнях



  1. Згідно розташуванню у деталі різьба буває: зовнішня (виконана на стрижні, наприклад - болт) і внутрішня (виконана в отворі, наприклад - гайка).

  2. За напрямком гвинтової лінії різьба буває права й ліва; Зазвичай використовують праві різьби, до позначень лівих різьб додають LН. Наприклад: М 20LН ГОСТ 9150-81– ліва метрична різьба з номінальним діаметром 20 мм виконана згідно ГОСТ…

  3. За кількістю спіральних гвинтових ліній (заходів) різьба буває: однозахідна й багато західна: 2, 3, 4 (Рис. 10). Рис. 10 Різьба з трьома заходами



  1. За формою профілю витків різьба буває: трикутна, трапецеїдальна, упорна, кругла, прямокутна (рис.11).




а) трикутна б) трапецеїдальна в) упорна



г) кругла д) прямокутна
Рис. 11 Різьби на стрижні з різним профілем вітка


  1. За експлуатаційним призначенням різьби підрозділяються на різьби загального призначення й спеціальні. У свою чергу різьби загального призначення діляться на кріпильні (метрична, дюймова), кріпильно-ущільнювальні (трубні, конічні) і ходові (трапецеїдальні, упорні, прямокутні). До спеціальних різьблень відносяться різьблення зі стандартним профілем, але нестандартним діаметром або кроком. Кріпильна різьба призначена для нерухомого роз’ємного з’єднання складових частин виробу. Ходова різьба призначена для передачі руху.


Основні типи різьблень.
Метрична різьба (трикутний профіль) є найбільш поширеною у техніці (ГОСТ 9150-81). Вершини виступів і западин профілю різьблення зрізані по прямій або по дузі окружності, що полегшує виготовлення різьблення, зменшує концентрацію напруг і охороняє різьблення від ушкоджень при експлуатації.

Метричне різьблення виконують із великим (єдиним для даного діаметра різьблення) і дрібним кроками, яких для даного діаметра може бути декілька. Наприклад, для діаметра різьблення d = 20 мм великий крок завжди дорівнює 2,5 мм, а дрібний може бути 2; 1,5; 0,75 і 0,5 мм. Тому в позначенні метричного різьблення великий крок не вказують, а дрібний указують обов'язково.

Приклади позначень:

М20 ГОСТ 9150-81– метрична різьба номінальним діаметром 20 мм, шаг крупний; M20LH ГОСТ…– ліва метрична різьба … 20 мм, шаг крупний; M20x1,5LH ГОСТ… – ліва метрична різьба … 20 мм, шаг дрібний 1,5 мм; M20x1,5 ГОСТ…– метрична різьба … 20 мм, шаг дрібний 1,5 мм.

Різьби з дрібними кроками використовують на тонкостінних деталях, а також при малій довжині різьблення.

Різьбу трубну циліндричну за ГОСТ 6357-81 застосовують на водогазопровідних трубах, частинах для їхнього з'єднання (муфтах, кутових з’єднаннях, хрестовинах і т.д.), у трубопровідній арматурі (засувках, клапанах) і т.д. Різьба трубна циліндрична має кут трикутного профілю у вершині 55°. Виготовляється вона діаметром від 1/8 до 6 дюймів при числі витків на дюйм від 28 до 11. Профіль різьблення є однаковим для зовнішнього й внутрішнього різьблень, має округлення вершин і западин, що робить різьблення більш герметичним порівняно з метричною різьбою.

В умовну позначку трубного циліндричного різьблення входить буква G і розмір різьблення в дюймах (без знака «"»), клас точності середнього діаметра різьблення - А або В (менш точний) і довжина згвинчування, якщо вона перевершує нормальну, встановлену стандартом. Приклади: G1/4 – А ГОСТ 6357-81; G1/2LН – А…; G3/8 -А – 20…; G1LН - В – 40…, де числа 20 і 40 - довжини згвинчування у мм.

Для метричного різьблення розмір діаметра, що вказується в позначенні, відповідає його дійсному номінальному розміру, а для трубного різьблення розмір, що вказується в позначенні у дюймах, приблизно дорівнює умовному проходу труби (номінальному внутрішньому діаметру, по якому розраховують її пропускну здатність). Наприклад, G1 позначає умовний прохід труби ≈ 25,4 мм (1 дюйм), а фактичний зовнішній діаметр різьблення дорівнює 33,249 мм, тобто більше на дві товщини стінки труби.

Далі у таблиці 1 наведені приклади позначень і зображень найбільш розповсюджених типів різьблень. У таблиці 1 в позначеннях метричних різьб вказані поля допусків і клас точності для номінальних діаметрів різьб, наприклад: 6g, 6H , де 6 – клас точності при виготовлені, g, H – поле допуску. Разом, ці два параметри визначають граничні відхилення у мікрометрах від номінального розміру при виготовленні (про що студенти будуть вчити у курсі «Метрологія»).
Таблиця 1



п/п

Тип різьби

Профіль різьби

(деякі параметри)

Умовне зображення різьби

Стандарт


Приклади позначень різьби

Приклади позначень різьбового з’єднання

1

2

3

4

5

6

7

1

Метрична





Профіль по ГОСТ 9150 – 81 основні розміри по

ГОСТ 24705 – 81

діаметр і шаги по ГОСТ 8724 – 81

М12 – 6g (зовнішня різьба)
М12LH – 6Н (внутрішня різьба)

LH – позначення лівої різьби

М12 – 6Н/6g


2

Метрична конічна





ГОСТ 25229-82 Встановлює профіль, діаметри, кроки, основні розміри і допуски


МК 20*1,5

МК 20*1,5 LH

Конічне різьбове з’єднання

МК 20*1,5 ГОСТ 25229-82

3

Трубна циліндрична





ГОСТ 6357-81



G 1½ A
G 1½ LH B– 40

A, B – класи точності

40 – довжина згвинчування

G1 – A/B (різний клас точності)

G1 – A/А (єдиний клас точності)

Внутрішня трубна циліндрична різьба поєднана із зовні-ньою конічною за ГОСТ 6211 – 81 G/R 1½ - A

4

Трубна конічна





ГОСТ 6211-81

Зовнішня конічна різьба

R
Внутрішня конічна різьба

RC

Трубна конічна різьба RC/R

5

Конічна дюймова





ГОСТ 6111-52

К ½ !!

ГОСТ 6111-52




6

Трапецеїдальна





ГОСТ 24737 – 81 Однозахідна різьба.

Профіль за ГОСТ 9481 – 81

Тг 32*3LH – 7e – зовнішня на стрижні

Тг 32*3LH – 7Н – внутрішня Багатозахідна:

Тг 20*4(Р2)LH – 8Н, де 4-хід, Р2-крок

Тг 32*3LH – 7Н/7e

Багатозахідна:

Тг 20*4(Р2)LH – 8Н/8е

7

Упорна





ГОСТ 10177 - 82

S80*10-7h S80*10LH-7H Багатозахідна: S80*10(P10)LH-7h, де де 10-хід,

Р10-крок

S80*10-8H/7g

8

Кругла





ГОСТ

13536 - 68

Кр. 12*2,54 ГОСТ … (передбачений тільки для цього розміру)

Кр. 12*2,54 ГОСТ …

9

Прямокутна





Не стандартизована

Додаткова інформація:

Використовується для гвинтів, домкратів, ходових гвинтів

Умовне позначення і креслення деяких типів різьб на кресленнях надано у таблиці 2.

Таблиця 2

Тип різьблення

Позначення типу різьблення

Розміри, що вказуються на кресленні


Позначення різьблення на кресленнях

на зображеннях у площині, паралельній до осі різьблення

на зображеннях у площині, перпендикулярній до осі різьблення

на стрижні

в отворі

на стрижні

в отворі

Метричне з великим кроком за

ГОСТ 9150-81

М


Зовнішній діаметр (мм)











Метричне із дрібним кроком за ГОСТ 9150-81


М

Зовнішній діаметр і крок різьблення (мм)










Трапеце-їдальна однозахідна за

ГОСТ 9484-81


Tr

Зовнішній діаметр і крок різьблення (мм)










Трубна циліндрична за

ГОСТ 6357-81

G

Умовне позначення в дюймах









Конічна дюймова ГОСТ 6111-52


K

Умовне позначення в дюймах









Трубна конічна ГОСТ 6211-81 зовнішня внутрішня



R

Rc

Умовне позначення в дюймах










Зображення і позначення стандартних різьбових виробів.
Болти. В умовному позначенні болтів вказуються найменування, варіант виконання, діаметр різьблення, довжина, клас міцності, клас точності, матеріал, вид і товщина покриття, номер ГОСТу.

Приклади умовних позначень болта

- діаметром d = 12мм, довжиною l = 60мм, класу міцності 5,8,

- виконання 1 (не вказується у позначенні, за замовчуванням),

- з великим кроком різьблення (не вказується у позначенні, за замовчуванням),

- класу точності 3 (не вказується у позначенні, за замовчуванням),

- без покриття (не вказується у позначенні, за замовчуванням):

Болт М12 х 60.58 ГОСТ 7796-70

Те ж із дрібним кроком - 1,25: Болт М12 х 1,25 х 60 ГОСТ 7795-70


Креслення болта виконується детально, за розмірами з ГОСТ, за яким болт виготовляється (Рис. 12). Габаритна довжина болта чи гвинта не враховує головки болта чи гвинта (а для шпильки габаритна довжина не включає довжини різьбової частини, що вгвинчується у опору). За габаритну довжину болта (Рис. 12) приймається циліндрична частина болта - 80 мм, яка спроможна загвинтитися у тіло іншої деталі (включно з різьбовою частиною у 42 мм).

Рис. 12 Креслення болта

Гайки.Гайкою називається різьбовий виріб, що має різьбовий отвір для нагвинчування на болт, гвинт або шпильку.

Стандартні гайки бувають шестигранні, круглі й гайки-баранчики. По своїй конструкції шестигранні гайки бувають звичайні, високі, зменшені, прорізні й корончаті.

В умовній позначці гайок вказуються: найменування, виконання, діаметр різьблення, клас точності, матеріал, покриття й номер ГОСТ.

Приклад умовного позначення гайки діаметром d =12 мм, класу міцності 5, виконання 1 (не вказується) з великим кроком різьблення (не вказується), класу точності 3 (не вказується), без покриття:

Гайка М12.5 ГОСТ 5915-70

Приклади креслень гайок наведено на рис. 13:


Рис. 13 Приклади креслень шестигранних гайок: а) корончатої,

б) зменшеної

Шпильки.Шпилькою називається різьбовий виріб, що служить сполучною деталлю для рознімного з'єднання та являє собою циліндричний стрижень на одному кінці якого є різьблення для вгвинчування шпильки в одну з деталей, що з'єднуються, а на іншому - різьблення для нагвинчування гайки. Шпильки виготовляють із метричним різьбленням: як з великим, так і з дрібним кроками.

З'єднання деталей шпилькою застосовують замість болтового з'єднання у випадках: а) нестачі місця в деталях для розміщення головки болта; б) великої різниці в товщині деталей, що з'єднуються (коли одна з деталей має значну товщину, і застосовувати в цьому випадку занадто довгий болт занадто дорого).

Шпильки випускають за ГОСТ 22032-76*... ГОСТ 22043-76* класів точності А и В з діаметром різьблення 2...48 мм і довжиною 10...300 мм.

Приклад креслення шпильки надано на рис. 14, де L – довжина шпильки (габарит довжини, який вказується в позначенні, L0 – довжина гайкового кінця (під гайку), що входить у габарит, L1 – довжина різьблення посадкового кінця шпильки, що вгвинчується (не входить у габарит довжини). При цьому L1 = d для вгвинчування в різьбові отвори в деталях зі сталі, бронзи, латуні й титанових сплавів; L1 = 1,25×d і 1,6×d – для вгвинчування у деталі з ковкого й сірого чавуну; L1=2×d і 2,5×d – для вгвинчування у деталі з легких сплавів.

Приклад позначення: Шпилька М16-6g×120.58 ГОСТ 22032-76, де М – метричне різьблення, 16 – номінальний діаметр різьблення з великим кроком, 6g – поле допуску й точність виконання різьблення, 120 – довжина шпильки, 58 – виконані зі сталі класом міцності 5,8, без покриття.

Всі стандарти на шпильки мають тільки одне виконання. Допускається виготовляти шпильки з d1 приблизно рівним середньому діаметру різьблення (рис. 14 б). У позначенні цих шпильок після слова «шпилька» ставлять цифру 2.


Рис. 14 Шпилька, її зображення на кресленні:

а) стандартне виконання шпильки;

б) допустиме виконання шпильки.
Приклад позначення:Шпилька 2М16×1, 5-6g×120.58 ГОСТ 22032-76, та ж саме, тільки цифра 2 означає, що діаметр гладкого стрижня d1 дорівнює середньому діаметру різьблення (рис 14 б); крок різьби дрібний 1,5 мм.

Д
іаметр свердленого отвору (гнізда) під вгвинчування шпильки слід брати або з ГОСТ 19257-73, або прийняти умовно рівним 0,85d (рис. 15). Глибину свердління гнізда (рис. 15) слід визначати як суму довжини різьблення посадкового кінця шпильки (25 мм) плюс два кроки (5 мм) на повний профіль різьби (на збільшення нарізної частини гнізда) і величини недорізу, рівного двом крокам різьби (5мм). Довжину нарізної частини гнізда (рис. 15) слід приймати як довжину різьблення посадкового кінця шпильки (25 мм) плюс два кроки різьби (5 мм) на повний профіль різьби (крупний крок для різьби М20 є 2,5 мм).
Рис. 15 Креслення:, свердленого гнізда, різьбового гнізда, самої шпильки

(крок різьби крупний: 2,5 мм)

Шайби. Шайбою називається деталь, що закладається під гайку або головку болта чи гвинта і призначена для передачі й розподілу зусиль на з'єднувальні деталі, а також для стопоріння деталей від довільного розгвинчування.

Шайби виготовляються по розміру діаметра стрижня кріпильної деталі. Різновидів шайб існує багато (і відповідних ГОСТів). Найбільш розповсюдженими є плоскі шайби. За ГОСТ 11371-78 діаметри отворів плоских шайб виготовляють від 1,2 до 50 мм при відповідних діаметрах стрижня кріпильної деталі від 1 мм до 48 мм.

Приклад умовної позначки шайб із матеріалу підгрупи 00, з покриттям по групі 5, ГОСТ 1759-70, встановленої товщини: Шайба 12 - 005 ГОСТ 11371-78

Приклади креслення шайб на рис. 16.

Рис. 16 Приклади креслень шайб нормальних (літера Н – не пишеться):

а) пружинна шайба; б) і в) плоскі шайби

Шплінт виконується згідно ГОСТ 397-79 (Рис.17).

Приклад позначення: Шплінт 5 * 40 ГОСТ 397-79- шплінт із вуглеродистої сталі, 5 - умовний діаметр шплінта (тобто діаметр отвору в кріпильній деталі, у який буде вставлятися шплінт), без покриття, довжина 40 мм.
Рис. 17 Креслення шплінта
Різьбові з’єднання

З'єднання болтом спрощене. ГОСТ 2.315-68

При детальному зображенні болтових з'єднань розміри болта, гайки й шайби беруться по відповідних державних стандартах (ГОСТ, ДСТУ). Але з метою економії часу, болт, гайку й шайбу рекомендується креслити спрощено: не по всіх розмірах, узятих із ГОСТів, а тільки по його діаметрі й довжині стрижня (інші розміри визначаються по умовних співвідношеннях елементів болта й гайки залежно від діаметра різьблення). У відповідності з ГОСТ 2.315-68 на складальних креслення та кресленнях загальних видів (рис. 18) різьблення показується по всій довжині стрижня кріпильної різьбової деталі. Фаски, округлення, а також зазори між стрижнем деталі й отвором не зображуються.
На видах, отриманих проектуванням на площину, перпендикулярну осі різьблення, різьблення на стрижні зображуються однією окружністю, що відповідає зовнішньому діаметру різьблення (дуга на ¾ кола не зображується). На цих же видах не зображуються шайби, застосовані в з'єднанні.
Рис. 18 Зображення болтового з’єднання:

а) по розмірах з ГОСТ, або (практично не відрізняється) конструктивно спрощене, якщо всі розміри взяті по умовних співвідношеннях;

б) спрощене
Для спрощених креслень болтових з’єднань стандартом встановлені співвідношення, які залежать від діаметра стрижня болта (рис. 19).



а) б)

Рис. 19 Приклади спрощених зображень болтових з’єднань:

а) з нормальною шестигранною гайкою;

б) з прорізною чи корончатою гайкою

З'єднання шпилькою спрощене. ГОСТ 2.315-68
При кресленні на складальних кресленнях шпилькового з'єднання (рис. 20) рекомендується, як і при болтовому з'єднанні, користуватися умовними співвідношеннями між діаметром різьблення d і розмірами елементів гайки й шайби.

Довжину l1 кінця шпильки, що вгвинчується у деталь, вибирають залежно від матеріалу деталі.


а) б) в)
Рис. 20 З’єднання шпилькою:

а) спрощене зображення;

б) конструктивно спрощене зображення;

в) зображення по дійсним розмірам з ГОСТ
Конструктивно спрощене зображення (рис. 20б), розміри для якого беруться по умовних співвідношеннях до діаметра різьби, практично не відрізняється від зображення по дійсним розмірам з ГОСТ (рис. 20в)

Якщо в шпильковому з'єднанні застосовується прорізна або корончата гайка, то вона повинна нагвинчуватися на шпильку так, щоб кінець останньої виступав з гайки не більше ніж на 3-5 мм, при цьому шплінт (діаметр і довжина) під­бирається за ГОСТ 397-79.


ЛІТЕРАТУРА, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
1. Інженерна та комп’ютерна графіка: Підручник / В.Є Михайленко, В.М. Найдиш, А.М. Підкоритов, І.А. Скидан; За ред. В.Є. Михайленка. – 2-ге вид., перероб. – Вища шк., 2001. – 350 с.: іл.

2. Інженерна графіка: Довідник / В.М. Богданов, А.П. Верхола, Б.Д. Коваленко та ін.; За ред. А.П. Верхоли. – К.: Техніка, 2001. – 268 с.

3. Анурьев А.В. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3 т. – М.: Машиностроение, 1978. – Т 3. – 576 с.

4. Боголюбов С.К., Воинов А.В. Курс технического черчения. – М.: Машиностроение, 1973. – 246 с.

5. Боголюбов С.К., Воинов А.В. Машиностроительное черчение. – М.: Высш. школа, 1974. – 316 с.

6. Машиностроительное черчение: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Г.П. Вяткина. – М.: Машиностроение, 1977. – 304 с.

7. Дружинин Н.С., Цылбов П.П. Курс черчения. – М.: Высш. школа, 1971. – 240 с.

8. Левицкий В.С. Машиностроительное черчение и автоматизация выполнения чертежей. – М.: Высш. школа, 1998.– 442 с.

9. Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. – Л.: Машиностроение, 1982. – 328 с.

10. ЕСКД. ГОСТ 2.311–68, ГОСТ 2.315–68.

Фалько О.Л.

Шамота В.П.

Посібник з інженерної графіки

«Різьблення. Креслення різьблень»

для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальностей:



7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті»,

7.100501 «Локомотиви» ,

7.100502 «Залізничні споруди та колійне господарство»

Технічні редактори Григор’єва Л.В.,

Пасько Л.С.


Підписано до друку 23.02.2009.

Формат 60×84/16. Папір писальний. Гарн. Times New Roman.

Друк на ксероксі

Умов. друк. арк. 2,7 . Наклад ___ прим. Зам. №




Донецький інститут залізничного транспорту
Надруковано в редакційно-видавничому відділі ДонІЗТ

Свідоцтво про внесення до Держ. реєстру від 22.06.2004р.,

серія ДК №1851
83018, м. Донецьк – 18, вул.Горна,6.


написать администратору сайта